«Екологічні проблеми річкових систем м.Павлограда»

Відділ освіти Павлоградської міської ради

Дніпропетровської області

Павлоградська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8

Всеукраїнська експедиція учнівської та студентської молоді

«Моя Батьківщина – Україна»

Напрям експедиції: «Геологічними стежками України»

  «Екологічні проблеми річкових    систем м.Павлограда»

2015 р.

Павлоградська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8

Павлоградської міської ради

Дніпропетровської області

Міністерство   учнівського самоврядування «ТОКУСС»

Керівники пошукової групи :         Лупир Т.М., вчитель географії

                                         Дорогих О.О., педагог-організатор

Члени пошукової групи :                  Підгорна Ю., учениця 9-А класу

                                                      Левада К., учениця 9-А класу

                                                      Іванова А., учениця 9-А класу

                                                      Шаповал М., учень 9-Б класу

                                                      Вдовенко М., учень 10-А класу

В нашій країні як і у всьому світі існує глобальна проблема у нестачі прісної води. І ми зацікавилися цією проблемою, і захотіли її дослідити в межах нашого міста Павлограда.

  Водні ресурси – це поверхневі і підземні води, придатні для використання в народному господарстві  безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Рівень забезпеченості України водними ресурсами є недостатнім і визначається формуванням річного стоку. Ми звернулися до статистичних даних і виявили що потенційні ресурси річного стоку в Україні оцінюються у 209,8 км³, запаси підземних вод становить 7 км³. В розрахунку на одного жителя України поверхневий місцевий стік становить близько 1045 м³. Найвищий рівень водозабезпечення жителів – у західних і північних областях України.

Поверхневі, підземні та морські  води, які становлять водні ресурси України, є національним надбанням. Вони постійно відновлюються, змінюються упродовж певного часу та в просторі. Їх формування відбувається за рахунок атмосферних опадів і транзитних вод. Об'єм водних ресурсів України становить 209 км³. З них лише 25% формуються в межах нашої держави і є її власним фондом. 

Використання водних ресурсів може здійснюватися у різних галузях промисловості та сільського господарства, в енергетиці, для потреб судноплавства, в побуті. Широко використовують водні ресурси при переробці корисних копалин, зокрема їх збагачення. Водні ресурси належать до відновлюваних у процесі кругообігу.

Всього на території України понад 70 тис. річок, але тільки 117 з них мають довжину понад 100 км. в цілому водні ресурси України можна охарактеризувати як недостатні. У маловодні роки дефіцит води відчувається навіть у басейнах великих рік.  Головне джерело води для України – річка Дніпро. Крім того, потреби у воді забезпечуються річками Дунай, Дністер, Південний Буг, Тиса, Прут та ін. Стан води й повноводність цих артерій залежать в основному від стану їхніх приток – малих річок, яких в Україні налічується близько 63 тис. Їхня роль величезна: досить згадати, що 90% населених пунктів нашої країни розташовані саме в долинах малих річок і користуються їхньою водою. Однак стан малих річок України сьогодні викликає велику тривогу. Понад 20 тис. їх уже зникло, пересохло. Це невідворотно веде до деградації великих річок. Тому проблема їх збереження та оздоровлення – одна з найгостріших для нашої молодої держави.

Опрацювавши літературу з теми ми дізналися про те, що стан підземних вод України в цілому кращий, ніж поверхневого стоку, хоча місцями вони забруднюються стоками промислових підприємств, тваринницьких комплексів тощо. В деяких промислових районах розробка шахт і кар`єрів негативно впливає на якість і запаси підземних вод. У результаті багаторічного відкачування води з цих об`єктів рівень дуже понизився, а з деяких водоносних горизонтів вода зникла зовсім.

Наша пошукова група зацікавилися питанням збереження і охорони водних ресурсів в Україні, тому ми звернулися до нормативних документів і дізналися, що 6 червня 1995 році Верховна рада України ввела в дію «Водний кодекс України», який сприятиме формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також ефективнішому, науково обґрунтованому використанню вод  та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.

В законі прописані основні проблеми щодо раціонального використання та охорони водних ресурсів України полягають у :

·        Забрудненні водних об’єктів шкідливими викидами та недостатньо очищеними промисловими і господарсько-побутовими стічними водами;

·        Інтенсивному старінні основних фондів водозабезпечуючого і  водоохоронного призначення, низькій продуктивності очисних споруд;

·        Недостатній само відновлювальній та самоочисній здатності водних систем;

·        Незбалансованій за водним фактором системі господарювання, що характеризується високими обсягами залучення водних ресурсів у виробничу сферу та високою водомісткістю продукції.

“Коли ви опускаєте руку у текучий потік, ви доторкаєтесь до минулого для тих, хто вище за течією, і до майбутнього для тих, хто живе нижче”.

Леонардо да Вінчі

Все ж метою нашого дослідження є водні ресурси міста Павлограда, але всі водні артерії на планеті взаємопов’язані і спочатку ми звернулися до підручників для того, щоб виявити водні потоки нашої області і порівняти їх з річками які протікають в нашому місті.  

Головною водною артерією Дніпропетровщини, як і усієї України, є Дніпро, який перетинає область із північного заходу на південний схід на протязі 261 км.  Головні його притоки: праві – Інгулець з Саксаганню, Базавлук, Мокра Сура; ліві – Оріль, Самара з Вовчою та Кільчень. На правобережжі річки течуть в основному в меридіональному напрямі, на лівобережжі – в широтному, що обумовлює відміни у гідрологічному режимі. Для порівняння довжини найбільших річок області ми відобразили результати  в діаграмі № 1.   

Діаграма № 1. Довжина річок в межах Дніпропетровської області

Порівнюючи карти водних басейнів рік України і геоморфологічну карту України  ми з'ясували  гідрологічні особливості  річок  регіону, які належать до рівнинного типу. Вони мають звивисті річища, широкі (від 1,5 до 12 км) долини, пологі схили, порівняно невелику швидкість течії.  Для них характерне живлення талими і дощовими водами. Повінь відбувається навесні, в період танення снігу. В літні місяці річки значно міліють, а деякі навіть пересихають, перетворюючись на окремі, ізольовані одна від одної водойми. Льодостав на річках встановлюється в середині грудня, іноді пізніше. В кінці лютого чи на початку березня лід на річках починає танути. Середня тривалість льодоставу близько трьох місяців. Дніпро та пониззя Самари придатні для судноплавства.

Наше місто Павлоград розташоване в межиріччі річок Самара та Вовча, територією міста протікають також річка Гніздка (3,9 км) і річка Кочерга (2,9 км). Ми порівняли довжини річок і з'ясували, що найдовша річка, яка протікає містом є ріка Вовча, а на другому місті ріка Самара, отже головна річка коротша своєї притоки, і ми згадали, що в світі також є подібні випадки Міссісіпі, яка протікає в Північній Америці також коротша за свою притоку Міссурі, на материку Австралія Муррей коротша річки Дарлінг та інші.      

Діаграма №2. Довжина річок міста Павлограда.

 Опрацювавши літературні джерела ми систематизували отриману інформацію і дали  гідрологічну характеристику річкам.

 Річка Самара  ліва притока р. Дніпро, бере свій початок у Донецькому кряжі, в селі Мар'ївка  і протікає по степу Придніпровської низовини переважно на захід, впадає до Дніпра (у Дніпровське водосховище) в межах міста Дніпропетровська. Похил  річки  0,33 м/км, ширина 40 – 80 м, глибина 2 – 4 м. Довжина річки 311 км² , площа басейну 22 тис км² .  Праві притоки Самари: Опалиха, Тернівка, Свидовок, Мала Тернівка, В'язівок, Вільнянка, Кільчень, Кримка. До лівих приток відносяться: Водяна, Гнилуша, Бик, Чаплина, Гнізка, Кочерга, Вовча, Піщана, Підпільна, Татарка, Маячка. Заплава двостороння, переважна ширина 3 - 4 км є на річці стариці – відокремлена від річки ділянка її колишнього річища або озера, що лежить у старих залишених річкою річищах. Живлення Самари переважно снігове; замерзає в грудні, скресає у березні. Мінералізація води Самари висока – в середньому за багаторіччя становить: весняна повінь – 1750 мг/дм³ ; літньо-осіння межень 2135 мг/дм³ ; зимова межень – 2447 мг/дм³  .

                                                       

 Опрацювавши топографічні карти Павлоградського району ми виявили, що  Самара дуже звивиста, долина трапецієподібна, асиметрична, на окремих ділянках ширина річища зростає від 2,5 – 3 до 12 км. Берега і дно в основному піщані, пологі та обривисті. Пойма Самари лісиста, ростуть дуб, вільха, сосна і береза. Використовується для водопостачання і зрошення.

А звідки походить назва річки Самара?  Дуже цікаве питання, тому що ми рідко звертаємо увагу на назви, ті які часто використовуємо. І дізналися, що походження назви річки Самара остаточно не встановлене і є декілька думок про назву. Перше походження  А.А.Івановський виводить його від татарського «самарх» -  «волов’яче ярмо». З оповідань, татари розпинали на волов’ячих ярмах християн, що не хотіли прийняти мусульманську віру.  Найбільш вірогідно те, що слово походить від киргизького «самар» - «чаша, посуд». Давньослов’янська назва Самари - Снепородь (Снопород), що іранською означає «течія, злиття». У давні часи Самара та її притока Вовча являли собою кільце водного шляху,  що зв’язувало Дніпро з Азовським морем. Піднявшись вгору по Самарі до злиття її з Вовчою, каравани звертали у Вовчу і йшли по ній до Кальміуського волока, а далі по річці Кальміус – в Азовське море.        

Річка Вовча протікає по території Дніпропетровської та Донецької областях, ліва притока Самари. Довжина 323 км, площа басейну 13300 км² . Басейн Вовчої становить більше половини загального водозбору Самари. Біля витоку річка має вид невеликого струмочка до 0,5 м шириною і 10 – 15 см глибиною. Далі вона утворює численні плеса, поверхня яких улітку покрита ряскою, а береги заростають високою і густою поросллю очерету. Притоки Вовчої:  праві – Солона, Кам’янка, Молодецька, Ляшева, Злодійка,Солоненька, Васильківська, Перцева балки; ліві – Дурна, Лозова, Осикова, Сухі Яли, Мокрі Яли, Ворона, Гайчул, Соломчина, Мала Терса, Березнегувата, у заплаві яких існують численні озера.

На Вовчій спорудженні греблі Карлівське і Курахівське водосховища. Влітку деякі притоки  можуть пересихати, річка має досить велику ліву притоку – річку Верхню Терсу, її довжина – 107 км. нижче с. Василівки долина Вовчої звужується, береги покриті каменистими породами. Після прийняття у своє русло вод Вовчої (поблизу м. Павлограда) Самара стає повноводною річкою. 

Вовча є найбільшою і найдовшою притокою Самари, використовується для зрошення. В межах м. Павлограда на річці розташований Олексіївський ліс, де ростуть дуби та сосни, а біля гирла річки – Самарський ліс.

Ми також зацікавилися походження назви річки «Вовча», яке також  остаточно не з’ясоване. Існує кілька гіпотез. А.А. Сакальковський виводить її від волок. У минулому з Дніпра через Самару та її притоку Вовчу і далі волокон до р. Кальміусу, а ним до Азовського моря водили байдаки баржі. Існує ще одне пояснення назви, а саме в XII ст. на берегах цієї річки жила половецька орда на ім’я Бурлачевичі (від тюркського «вовча»). Своїми покровителями (тотемом) орда вважала степових вовків. Цілком можливо, що річка одержала свою назву від цієї орди.       

Існує також легенда про річку Вовча. Ця річка була колись балкою. По балці росли дрімучі ліси. Одного разу влітку, коли дуже припікало сонце, біг по балці вовк. І захотілося цьому вовкові пити. Біжить він по балці і чує під ногами прохолоду. Вовк зупиняється і починає рити яму. І до тих пір він рив, поки в ямі не показалося джерельце. А з нього не потекла вода. Після того балка малу-помалу заповнилася водою і заросла лісом та очеретом. Тоді люди й прозвали балку річкою Вовчою.

Річка Гніздка – є притокою Самари. Протікає у межах міста Павлограда. Довжина річки у межах міста становить майже чотири кілометри. Свою назву отримала через те, що на берегах ріки раніше гніздувалося багато птахів. Річка належать до рівнинного типу. Вона має звивисті річища, широкі (від 1,5 до 12 км) долину, пологі схили, порівняно невелику швидкість течії.  Для неї характерне живлення талими і дощовими водами. Повінь відбувається навесні, в період танення снігу. В літні місяці річка значно міліє, а деякі навіть пересихають. Поверхня річки влітку покрита ряскою, а береги заростають високою і густою поросллю очерету

 Річка Кочерга – ліва притока Самари. Протікає у межах міста Павлограда, перетинає село Веселе Павлоградського району. Довжина річки майже три кілометри. Влітку місцями пересихає. Зараз Кочерга поросла очеретом і входить до списку загублених річок України.  

Важливим для нашого краю є питання екологічного стану водних ресурсів. Причина тому – високий рівень техногенного навантаження на територію області і наше дослідження основане на виявленні основних екологічних проблем і розробки шляхів подолання цих проблем.  

Ми з'ясували, що для спостереження і контролювання стану водних ресурсів в місті Павлоград і Павлоградському районі проводяться гідрологічні спостереження, які здійснюються на гідрологічних постах де виміряється рівень води, її температура, прозорість, колір, швидкість течії, об’єм стоку, спостереження за льодовими явищами і звичайно стан забруднення.

В Павлоградському районі розташовані такі гідрологічні пости:

1)      Богданівка, здійснює спостереження з 27 грудня 1936 року, розташований пост на річці Тернівка (притока Самари), абсолютна висота 64м, площа водозбору 924 км2 , на посту проводяться спостереження рівня води і стоку.

2)      Вербки спостереження ведуться з 25 листопада 1931 року, знаходиться на річці Самара, площа водозбору 5470 км2 . 

3)      Кочережки спостереження ведуться з 20 грудня 1937 року, знаходиться на річці Самара, площа водозбору 19800 км2. Спостерігається рівень води, стік, твердий стік, хімічний аналіз води.

4)      Павлоград спостереження здійснюється на посту з 13 січня 1995 року на річці Самара, гирлі Вовчої, площа водозбору 5460 км2 , спостерігається рівень води.

5) Троїцьке спостереження ведуться з 6 листопада 1943 року, пост находиться на річці Мала Тернівка, площа водозбору 389 км2 . спостерігається рівень води, стік, температура води, твердий стік, хімічний аналіз води.  

Опрацювавши різні джерела інформації нами було виділено основні групи забрудників  водних ресурсів в  місті, а саме:

До першої групи ми віднесли стічні води гірничовидобувної, металургійної, хімічної галузей промисловості та комунального господарства, що у великих обсягах поступають до річок, значно погіршили якість річкових вод. Так, р. Самара з притокою р. Вовча – приймають шахтні води Західного й Центрального Донбасу, їхній санітарний стан оцінюється як досить низький, донні відклади містять підвищені концентрації важких металів і тому вода цих річок є непридатною для господарського використання.

Підприємство ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» - головні забрудники водних ресурсів міста, шахтні стічні води, які виникають у наслідок гірничовидобувної діяльності, потрапляють в підземні та поверхневі  води забруднюючи їх шкідливими речовинами.

На протязі багатьох років природоохоронні роботи в регіоні не фінансувались, що призвело до погіршення технічного стану водойм і накопичення в них шахтних вод і  виведення із ладу очисних споруд.  Існує проблема дефіциту ставків, які накопичують шахтні стоки, що призводить до викиду шахтних вод на рельєф і нанесення шкоди природі. Крім того якість шахтної води не відповідає нормативним показникам для скидання в річку. Порушення екологічних норм та існуюча система очистки шахтних вод не дозволяють довести показники якості води, що скидається до нормативних.

До другої групи ми віднесли  забруднення річок міста Павлограда пов’язаних з сільськогосподарською діяльністю. Найбільшим джерелом забруднення є мінеральні добрива і пестициди, які потрапляють у воду джерела внаслідок змиву з ґрунту поверхневими стоками.  Ми вперше зустріли поняття «евтрофікація водойм» – це підвищення біологічної продуктивності в результаті нагромадження у воді біогенних речовин (азоту, фосфору). Вода стає мутною, зеленою, у неї з’являється  неприємний смак і запах, підвищується кислотність. При погіршені водного середовища під впливом евтрофікації масово гинуть риба та інші гідробіонти. 

Величезної шкоди сприятливому режимові річок завдає розорювання заплав під сільськогосподарські угіддя, особливо якщо воно поширюється до самого урізу води. По зораних та осушених долинах і заплавах під час дощів і танення снігу тепер прямо в річки потрапляє маса змитого матеріалу, що містить органіку, всілякі отрути і пестициди.  Всі ці фактори призвели до різкого погіршення якості вод. Більшість їх забруднено, подекуди вони вже непридатні для пиття, а в інших – потребують термічної обробки перед вживанням.

Третя група. Головна екологічна проблема малих річок це обміління і пересихання їх влітку, що стало наслідком багатьох причин, наприклад: безсистемне вирубування лісів, що призводить до змиву ґрунтів у басейнах річок, проведення меліорації заплав без регулювання стоку з вирубуванням лісів, серед серйозних причин, загрозливих нашим річкам, можна назвати також розорювання заплав, що обумовлює, як правило, обміління і пересихання річок. На обміління річок в регіоні також впливають зміни клімату, а саме обмеження кількості опадів і падіння ґрунтових вод, які впливають на поверхневі водойми. Це падіння призводить до скорочення джерел і пов’язаних з ними поверхневих водойм.  

Оцінюючи сучасний чи очікуваний стан малих річок, необхідно враховувати такі їх особливості:

1.      малі річки є основним джерелом живлення великих рік, тому збереження їх має найважливіше значення для захисту водних ресурсів від виснаження;

2.      на водозборах малих річок розміщується значна кількість населення, промислових об'єктів, сільськогосподарських земель, що визначає велике народногосподарське значення цієї категорії річок;

3.      внаслідок малої величини ці річки дуже чутливі до певних видів господарської діяльності, що особливо гостро позначається на водному режимі території. В їх числі:  вилучення з річок значної кількості води, а також вся інша господарська діяльність, яка зумовлює зміни (насамперед зменшення) річкового стоку за рік в цілому і в меженні періоди; інтенсивний відбір підземних вод, що призводить до осушення великих територій та зменшення підземного живлення річок, аж до його повного зникнення; випрямлення річищ, що супроводжується збільшенням швидкості течії води, зниженням глибини і живого перерізу, тобто призводить до видимого зменшення параметрів річки; скидання стічних вод та інші види забруднень, які помітно погіршують якість води через її нестачу для розведення.

  Саме малі річки в районі чи не найбільше відчули за останні десятиліття тиск людської діяльності, саме вони найбільше змінились, а подекуди навіть повністю зникли. Безпосереднім фактором впливу на малі річки є наявність стоків (очищених і неочищених): комунальних, промислових, сільськогосподарських. Їхня дія особливо небезпечна, тому що в окремих випадках об'єм цих стоків може бути таким самим або й більшим, ніж об'єм стоку малої річки.    

Четверта група. Основна причина зниження якості річкових вод полягає в різкому погіршенні їх самоочисної здатності. Порушились як фізико-хімічні, так і біологічні механізми процесів самоочищення. У першому випадку це спричинилося збільшенням кількості завислих речовин, що звичайно осаджувалися при самоочищенні. Внаслідок меліоративних робіт їх вміст дуже різко зріс. Біохімічна переробка розчинених речовин шляхом окислення сполук також значно утруднилася. В каламутній воді пригнічені основні продуценти кисню – водорості, а привношувані мули, торф тощо викликають ще більший його дефіцит, гальмуючи тим самим процеси самоочищення. Різко зменшився кількісний і якісний розвиток гідробіонтів, що брали активну участь у цих процесах. З пригніченням, а в деяких випадках і повним зниженням вищої водної рослинності припиняється функціонування природного бар'єру, що обмежував теригенне надходження забруднень.

Дуже важливу роль у процесі самоочищення відіграють нижчі види тварин: найпростіші одноклітинні та ракоподібні. Вони живляться водоростями, грибами й бактеріями, запобігаючи надмірному розвитку останніх і можливості вторинного забруднення. Дрібні тварини поїдаються рибами, а риба використовується в їжу людиною та більшими тваринами, так замикається ланцюг біологічних змін, пов`язаних із самоочищенням водойм . Якщо розкладання органічних речовин відбувається повністю, а його продукти використовуються для побудови нової органічної матерії, надлишок її постійно видаляється з води. У водоймі встановлюється біологічна рівновага, наслідком якої є чиста вода.

Однією з найважливіших умов , необхідних для перебігу біологічних та біохімічних процесів у напрямку самоочищення води, є наявність у ній розчиненого кисню. Якщо кількість кисню достатня для біологічних перетворень органічних забруднень, процес самоочищення води відбувається безперервно з підтриманням у середовищі достатньо вмісту кисню. Якщо ж кисню у воді міститься недостатньо, його може не вистачити для підтримання життєвих процесів: аеробне середовище в такому разі перетворюється на анаеробне. Органічні сполуки замість окиснення зазнають анаеробного розкладання з виділенням гідроген сульфіду, метану. водню, оксиду карбону, що призводить до вторинного забруднення водойми.

Отже, самоочищення води є дуже складним і водночас корисним процесом, в якому беруть участь нижчі види тварин, важливе місце в цьому посідає й сонячна енергія та кисень. Самоочищення відбувається безперервно, але обов`язково при цьому повинен бути задіяний кисень, його нестача у воді призводить до негативних наслідків.

П’ята група.    Не витримується санітарно-захисна зона водоводу "Дніпро – Західний Донбас",  який проходить по кордону звалища, роботи по його винесенню згідно проекту не ведуться. Гребля відсипана за складованими відходами і будівельним сміттям, замість тих, що потрібні за проектом – піском, супісками, глиною.

До шостої групи віднесли проблему  сольового складу річкових вод регіону, який зумовлений наявністю у ґрунтах легкорозчинних солей з переважанням сульфатів і хлоридів натрію та магнію. Тому на півночі Присамар’я  води гідрокарбонатно-кальцієві, мінералізація їх досягає 1000 мг/л; на півдні мінералізація збільшується, змінюється і сольовий склад. На заході південної частини та крайньому півдні води сульфатно-натрієво-кальцієві і сульфатно-хлоридно-натрієві, мінералізація – 2000-5000 мг/л. У центральній та східній частинах річкові води сульфатно-кальцієво-натрієві, мінералізація їх – 1000-2000 мг/л.

До сьомої групи віднесли проблеми каналізування. Робота каналізаційних споруд міста оцінюється як незадовільна. За останні 3 роки на Павлоградських КОС з технологічного устаткування відновлені: пісколовки, 2 первинних відстійника, 2 секції аеротенків, 2 вторинних відстійника, 2 повітродувки. Знезараження стоків проводиться непроектним способом, але воно проводиться і це привело до значного зменшення бактеріологічного забруднення стоків, що випускаються в ріку Самара. Ремонт 2-х секцій аеротенків сприяло появі активних мікроорганізмів робочого мула, яких визначається 13 видів.  Проведена комплексна експертиза і отриманий висновок на проект реконструкції Павлоградських  очисних  каналізаційних споруд. Проте, через відсутність фінансування реконструкція каналізаційно-очисних споруд станом на теперішній час не розпочата.

Ми звернули увагу, що більшість побутових викидів в річки  спостерігається у великих містах, а за кількістю населення наше місто відноситься саме до великих. І розглянули більш детально вплив каналізаційних скидів на якість води водоймищ. Санепідслужбою міста ведеться моніторинг якості води у встановлених створах і ми використали статистичну інформацію, яку ми проаналізували, систематизували і зробили висновки за даними в період 2008 - 2014 р.,які  наведені нижче в таблиці і відображений на діаграмі № 3,  свідчить, що перевищення санітарно-гігієнічних нормативів СанПіН 4630-88 "Охорона поверхневих вод від забруднення" за показниками встановлено в 100% проб, в першу чергу по ХПК, сухому залишку, сульфатам, хлоридам.

Якість води в створі р. Вовча характеризується наступним чином:

Таблиця № 1

	2008	2010	2012	2014
Сухий залишок	3,4 ГДК	3,9 ГДК	3,8 ГДК	3,6 ГДК
Хлориди	1,5 ГДК	1,6 ГДК	1,4 ГДК	1,2 ГДК
Сульфати	3,1 ГДК	2,3 ГДК	2,4 ГДК	2,5 ГДК
ХПК	5,1 ГДК	3,8 ГДК	3,8 ГДК	3,9 ГДК

 

Діаграма № 3. Результати лабораторних досліджень води в створі р. Вовча, відносно гранично допустимих концентрацій (ГДК).

Вихідними даними для екологічної оцінки якості води р. Вовча є результати  систематичного  моніторингу поверхневих вод в 5 контрольних створах, розташованих на території Дніпропетровської області:

1 – смт. Покровське, в межах населеного пункту;

2 – с. Васильківка, в межах населеного пункту;

3 – м. Павлоград, 1 км вище міста;

4 – м. Павлоград, автодорожній міст в районі автовокзалу;

5 – с. Кочережки, вище впадіння в р. Самару.

Аналіз даних гідрохімічного контролю для групи показників сольового складу показав, що вода р. Вовча у всіх контрольованих створах не відповідає нормативам. В жодному з п’яти створів якість відібраної води не відповідає вимогам до джерел зрошення.

Не виявлені перевищення концентрацій важких металів: марганцю, свинцю, цинку, хрому, не реєструвалися перевищення по вмісту заліза загального, пестицидів. За бактеріологічними показниками перевищення нормативів не зареєстровано. Стан забруднення р. Вовча – помірний, індекс забруднення – 1. До 2001 року на Вовчій в районі Павлограда були природні плеса і глибина річки сягала шести метрів. За 10 років ситуація значно погіршилася. При будівництві Васильківської ГЕС рівень води в річці впав на два метри. А у районі сіл В’язівок і Кочережки був природній поріг скельних порід, який підтримував певний рівень води в річці. Але його зруйнували, бо він заважав скиданню паводкових вод. Після того,  як річка різко обміліла, в її околицях зникли гніздування птахів, у тому числі й занесених до Червоної книги України, стало менше риби і тварин.

Якість води річки Самара знаходиться під негативним впливом скиду шахтних вод ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», спостерігається по всій течії річки від створу на кордоні міста до гирла. 

Отримані результати про каналізаційні скиди у створі р. Самара в районі с. Вербки за минулий період 2008-2014 г., опрацьовані і систематизовані в таблиці №2, і відображенні на діаграмі № 4:

Таблиця № 2.

	2008	2010	2012	2014
Сухий залишок	3,7 ГДК	4,7 ГДК	6,4 ГДК	6,6 ГДК
Хлориди	1,1 ГДК	2,6 ГДК	4,4 ГДК	3,2 ГДК
Сульфати	2,3 ГДК	2,6 ГДК	3,5 ГДК	3,2 ГДК
ХПК	3,8 ГДК	2,6 ГДК	3,8 ГДК	3,9 ГДК

Діаграма № 4. Результати лабораторних досліджень води в створі р. Самара, відносно гранично допустимих концентрацій (ГДК).

За бактеріологічними показниками перевищень санітарно-гігієнічних нормативів не встановлено. Для всіх створів р. Самара характерні високі значення ХСК, забруднення води завислими речовинами, залізом, нафтопродуктами, марганцем, нікелем, кобальтом, кадієм. У деяких створах Самари відзначають підвищений вміст нітритів та амонію. Лише за незначною кількістю показників (нітратів, фосфатів, цинку, СПАР) якість води річки відповідає нормативам ГДК для водойм культурно-побутового та рибогосподарського водокористування. 

Виявлені тенденції на території міста, забруднення водного басейну свідчать про необхідність подальшого впровадження ефективних заходів, спрямованих на зменшення забруднення довкілля промисловими підприємствами.          

Виявивши основні забрудники водних ресурсів у нашому місті ми розробили заходи для  ощадливого і раціонального використання водних ресурсів міста Павлограда:

·        Відновлення гідрологічного режиму річки Вовчої – очистка русла річки. У результаті порушення водного режиму через відсутність водоохоронних зон і прибережних лісонасаджень, інтенсивну індивідуальну забудову прилеглої території , будівництва переїздів та ерозію ґрунтів відбулося замулення днища річки Вовча.  Протягом 2011 – 2014  року річка Вовча отримала багато уваги і вливання грошових коштів та її оздоровлення. Завдяки цьому розчищено русло річки на 730 – метровому відрізку між автомобільним і пішохідним мостами. Таким чином, перший етап проекту «відновлення гідрологічного режиму річки Вовча в центральній частині річки Вовча в Центральній частині Павлограда Дніпропетровської області». Після проведених заходів буде проведено другий етап будівництво двох дамб в селі Межиріч , згідно з планом, саме з появою переливної дамби рівень води у Вовчій підніметься приблизно на півтора метра. Також має покращитися санітарний стан річки, а ризик її зневоднення – значно знизиться.

·        Очистка русла ріки Самара і недопускання обміління річки. На протязі 2014 – 2015 років розпочата програма про відновлення гідрологічного режиму річки Самара в районі міста Павлограда і села Вербки. При очищенні дна річки було відновлено водний потік річки на цьому участі.

·        Уникати зарегулювання малих річок міста Павлограда, а саме річки  Гніздка і Кочерга,  водоймищами. Оцінювати стан річок, які змінили річковий  режим. Разом із зміною гідрографії річкової мережі змінюється і рельєф прилеглих територій. Все це призводить до значних екологічних збитків, негативно відбивається на умовах життя населення.   

·        Впровадження систем зворотного водопостачання та безстічного використання (із циклом повного очищення відпрацьованих вод);

·        Розробка і впровадження науково обґрунтованих норм зрошення; заплави річок бажано не меліорувати, а використовувати під сінокоси та місця випасу худоби. В тих випадках, коли заплава осушується, необхідно зберігати вздовж русел річок незаймані лучно-болотні смуги; уникати надмірної меліоративної діяльності, яка не знаходить на даний момент виходу в сільськогосподарське виробництво;

·        Зменшення в структурі господарства міста Павлограда частки водоємних виробництв;

·        Формування ефективних правових, економічних та організаційних передумов раціонального водокористування, запровадженні водозберігаючих форм господарювання, створенні замкнутих циклів водокористування з мінімальним забрудненням вод, забезпеченні відновлювальних функцій водних об’єктів;

·        Забезпечити  своєчасне проведення планово-попереджувального ремонту на спорудах  і мережах  водопостачання  та водовідведення та забезпечити проведення планової промивки та дезінфекції резервуарів запасу питної води, розподільчої мережі міста;

·        Припинити оранку схилів річкових долин і боліт, щоб не допустити розвитку ерозії і виносу теригенного матеріалу в річку;

·        Проведення комплексу заходів щодо охорони поверхневих і підземних вод від забруднення, зокрема стічними водами, збереження якості природних вод;   в боротьбі з евтрофуванням водойм, що відбувається під впливом як меліоративних робіт, так і побутових забруднень, необхідно також вживати заходів і проти останніх: побудувати водоочисні споруди в містах і сільських населених пунктах, щоб запобігти надходженню господарсько-побутових стоків у річки;

·        Контролювати за до хлоруванням питної води з обов'язковим  визначенням  залишкового  хлору та забезпечити його концентрацію                          0,3 - 0,5мг/л згідно з ДСанПіН   2.2.4-171-10  "Гігієнічні  вимоги  до води питної,  призначеної  для споживання    людиною". Використовувати метод фізико-хімічного очищення заснований на реагентній коагуляції, нейтралізації кислот і лугів, екстракції, перегонці з водяною парою, сорбції та обробці води хлором;

·        Для зниження негативного впливу шахтних вод на ріку Самара, та економить питну воду потрібно реконструювати очисні споруди в містах Тернівка та  Першотравенськ;

·        Використання безпечних методів знезараження води без застосування рідкого хлора. Станції по знезараження питної води з використанням електролідной установки «Пламя-2», з’явилися на Центральному розподільному пункті міста Тернівка, Павлоградском та Самарському водозаборах. «Пламя-2» дозволить повністю відмовитися від застосування  шкідливого хлора, а для знезараження води буде використовуватися соляний розчин і метод електроліза.  З 2007 року на 7-ми шахтах підприємства ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» застосовують «Пламя-2» для знезараження шахтних вод, ці установки уже діють.

·        Ремонт аварійного колектора шахтних вод шахти «Благодатної», для зменшення викидів у річку Самара. 

·        Відведена земельна ділянка під першу чергу будівництва дренажно-паводкового колектора "Захист від підтоплення м. Павлограда" район р. Гньоздка. Введено у експлуатацію 1040 метрів.

·        Застосовувати метод механічного очищення, який  полягає в механічному видаленні зі стічних вод нерозчинних домішок, для чого застосовують спеціальні споруди. Видалення різнорідних домішок при цьому здійснюється за допомогою різноманітних пристроїв: решіток і сит, жиро- , масло- , нафтовловлювачів. У відстійниках відбувається осадження важких часток, а легкі речовини спливають на поверхню води відстійників.

·        Застосовувати метод біологічного очищення дозволяє провести природний процес руйнування органічних речовин. Біологічне очищення може бути природним і штучним. Штучне проводять на полях фільтрації, там планується зрошувальна мережа магістральних і розподільних каналів, по яких розливаються стічні води. Очищення забруднень відбувається в процесі фільтрації води через ґрунт. Для біологічного очищення використовують також біологічні ставки, в яких відбуваються ті ж процеси, що й при самоочищення водойм,   застосовують споруди – біологічні фільтри.

·        Проводити очищення води від солей. Є декілька методів де мінералізації природних і стічних вод: дистиляція; вимороження; мембранні методи; іонний обмін;

·        Зберігати заповідні території та ділянки річок з непорушеним природним режимом, керуючись комплексом фізико-географічних і гідробіологічних показників при їх виборі.

Отже, слід замислитись над тим, що нашим обов`язком є збереження водних ресурсів та їх охорона. Якщо кожна людина буде ставити забруднення водоймищ як одну з основних проблем, то ми зможемо покращити стан наших річок в м. Павлограді.  Зараз заходи щодо очищення, збереження водоймищ вже починають діяти, створюються різні методи по очищенню водоймищ, але ми вважаємо, що цього не зовсім достататньо. Кожна людина нашої держави, а також планети повинна слідкувати за станом водоймищ і охороняти їх, не забруднювати їх продуктами своє діяльності, доцільним буде введення раціонального використання води в промисловості і в сільському господарстві. Лише власними силами ми можемо зробити щось корисне!

Використаний матеріал:

1.     Географія рідного краю. Дніпропетровщина: Навчальний посібник для 9 кл. загальноосвітніх шкіл/ Л.І. Зеленська, О.Є. Афанасьєв. — Дніпропетровськ: ВАТ “Дніпрокнига”, 2006. — 247 с.

2.     Зеленська Л. І. Топонімія Дніпропетровської області: навчальний посібник. – Д.: РВВ ДНУ, - 56 с.

3.     Водне господарство в Україні / За ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. – К.: Генеза, 2000.

4.     Водний Кодекс України. Постанова ВР № 214/95 – ВР від 06.06.95

5.     Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Відп. ред. О.М. Маринич. – К., 1989, 1990, 2000.

6.     Малі річки України: Довідник / А.В. Яцик, Л.Б. Бишовець, Є.О. Богатов та ін.; за ред. А.В. Яцика. – К.: Урожай, 1991.

7.     Білявський Г.О та ін. Основи екологічних знань. – К.:Либідь, 200.–336 с.

8.     Паламарчук М.М., Ревера О.З. Нове життя малих річок. – К.: Урожай, 1991.

9.     Ситник К.М. «Ми і природа» – К:Т-во «Знання» 1990 – 48 с.

10.                       Федоренко О.І., Бондар О.І., Кудін А.В. Основи екології: Підручник.–К.: Знання, 2006.–543 с.

Течія

Як і ти, блукав я над річками

І дививсь на диво-течію,

Та лише сумними почуттями

Душу я наповнював свою.

І від того відчай серце крає,

І від того розпач напада –

Пліснявіє, гіркне, зацвітає

Найчистіша, найпрозоріша вода.

Є і ті, що ставлять їй запруди,

Щоб спинилась диво-течія,

Щоб ніколи ми не змили бруду

І щоб не збагнули ти чи я,

Що лише самі ми в тому винні,

Що Дніпро спинивсь і пропада,

Що живе в запрудах Україна –

І завмерла в ній жива вода.